Баланівчани вітають з циклом свят традиційного українського новоріччя

Гарною традицією уже багато років є  проведення в Баланівці театралізованого масового дійства “Ой радуйся, земле!”, яке є спільним проєктом народного музею історії села Баланівка, сільського будинку культури, жіночого ансамблю “Баланівчанка” та зразкового ансамблю сопілкарів “Жайвір”.

Учасники дійства відвідували установи села, підприємців та оселі звичайних жителів, де виконували величальні народні пісні, висловлювали добрі побажання, веселили піснями, танцями, жартівливими сценками.

Та пандемія коронавірусної хвороби цьогоріч внесла свої корективи в наше життя і обмежила нас у проведенні цього чудового заходу. Тому баланівчани вітають  всіх з прийдешніми святами та пропонують згадати народні традиції і обряди.

Напередодні Старого Нового року або святого Василя Великого (14 січня), український народ святкує Маланку, або Щедрий вечір (13 січня).

Зранку цього дня господині готують другу обрядову кутю – щедру. Крім того, печуть млинці, пироги з сиром, варять вареники, щоб було чим гостити щедрувальників. На столі цього вечора також буде і скоромне – ковбаси, холодець, шинка. Випікають і спеціальні хліби – “Маланку” та “Василя”.

Специфічними складовими традиційного українського новоріччя є величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками (“Маланка”, “Коза”) та ін.

Щедрування – давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славлять господарів, бажають їм здоров'я й достатку, за що отримують винагороду.

Звечора до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. А парубоцькі гурти “водять Меланку”. Хлопці, вбрані у Меланку й Василя, Цигана, Смерть, Козу та інших персонажів, висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.

Кожна щедрівка має неодмінний приспів: “Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір”.

Наступного дня (на Василя), щойно починає світати, йдуть посівати зерном.

Збіжжя беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких.

Завітавши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх із Новим роком та святом Василя:

Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб вам вродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, щастя до хати приносять лише хлопці, тому посівати дівчатам не годиться.

Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, давали гроші, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. А найщедріші дарунки діставалися тому, хто увійшов до оселі першим.

До речі, зерно, яким засівають, не можна вимітати з хати до заходу сонця.

Отож, нехай Новий рік буде радісним, світлим та вселяє надію. Нехай лунають в оселях сміх та щедрівки. Нехай не оминають жодного дому посівальники з добрими побажаннями!

Веселих свят!

Смачної куті!

Гарного настрою, миру й добра на весь рік!

 

 

 

 


 

Начальник відділу

Герасимчук Надія Миколаївна

Адреса: 24400 м. Бершадь вул. Героїв України,11
Телефон: 
(04352) 21578,

(04352)24036, (04352)24092


E-mail:
rvk_bershad@vin.gov.ua

Січень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31