У Баланівці представлено різдвяну композицію «У ніч святу, у тиху ніч»

6 січня 2021 року в народному музеї історії села Баланівка представлено різдвяну композицію “У ніч святу, у тиху ніч”. Захід проведено спільно з працівниками Баланівського будинку культури. Господарі дійства (Володимир Клапатюк та Наталія Коритна) ознайомили присутніх з історією свята та традиціями його святкування.

По ходу проведення дійства у виконанні Володимира Клапатюка, Світлани Бендус, Володимира Віхренка та Зоріни Шліхар звучали гарні різдвяні колядки. На завершення  дійства  присутні традиційно отримали солодке частування.

Довідково: для тих хто хоче знати більше.

 Святий вечір, Святвечір, Багатий вечір, Багата Кутя - це назви великого християнського свята, що проводиться ввечері, напередодні Різдва. Православні християни святкують його шостого січня.

Зі Святвечора починаються зимові свята - Святки, які тривають два тижні і завершуються святом Водохреща, яке святкується за православною традицією дев'ятнадцятого січня.

Усі християни починають підготовку до святкування Святок задовго до свят. Ще восени, під час жнив, українці виготовляли для майбутнього свята Рай-Дідуха - пов'язаний з соломи сніп з колоссям вівса, пшениці, жита та інших злаків, а також заготовляли сіно з запашних трав. До свят повинні були бути закінчені всі основні господарські роботи: приведені в порядок всі будівлі у дворі і упорядкований сам двір, відремонтовані і акуратно покладені господарські інструменти, завершено ткацтво полотен і зшиті необхідні обнови.

В українських сім'ях жінки до зимових свят намагалися максимально навести чистоту і порядок у всьому будинку, білили в хаті стіни і стелі, розписували малюнками з народними мотивами піч та стіни, прикрашали житло святковими вишитими рушниками, скатертинами, фіранками. Для всіх домочадців шили або купували новий одяг, для господарства купували новий гарний посуд - горщики, макітри, макогони та інше начиння. Свічки для свят люди самі виготовляли з воску, зібраного ще в теплу пору року на пасіці.

Весь православний український народ, від малюків до людей похилого віку, з радісним очікуванням готувався до зимових свят. Старші навчали дітей старовинним українським колядкам та щедрівкам. Молодь активно готувалася до колядок. Парубки і дівчата збиралися компаніями, придумували і розучували пісні та жарти для колядок, виготовляли костюми та інвентар. Розподілялися ролі традиційного українського вертепу і колядників - берези (отамана), міхоноші, скарбника та інших персонажів.

За день до Різдва, шостого січня за новим стилем, господарі до світанку починали готувати кутю, а також узвар, які вважалися Божої їжею. Приготування Божої їжі велося з дотриманням старовинного українського ритуалу. Дрова в печі укладали по-особливому, а запалювали «живим» вогнем - іскрою від кресала або тертя двох деревинок, які пізніше замінили сірниками. Воду для їжі використовували “непочату”, тобто набрану до світанку. Так само “до світла” потрібно було спекти книш, який замішувався як звичайний хліб, але з невеликим хлібцем зверху, який називали душею. Цей хлібець призначався душам померлих родичів. Після книша ставили в піч пісні пироги. Потім готувалися на непочатій воді в новому посуді інші пісні страви. На святковому столі в Святвечір мали стояти дванадцять пісних страв.

Готову пшеницю для куті діставали з печі і додавали до неї горіхи, родзинки, мак і мед. Пшениця символізувала вічне життя, мед - щастя Святих на Небесах. Узвар варили на досвітній воді із сухофруктів - сушених яблук, слив, груш, вишень. Вся Божа їжа повинна бути готова до сходу сонця.

На стіл, за українською традицією, стелили дві скатертини. Першою накривали сіно на столі. Ця скатертина призначалася добрим духам, на неї розкладали по кутах столу часник або чар-зілля. Зверху накривали другою скатертиною, на яку, в центрі столу, господар ставив книш, а господиня - коровай зі свічкою.

З куті збирали верхній шар і віддавали домашній худобі. Цей ритуал супроводжувався дзижчанням і кудкудаканням маленьких дітей, щоб у господарстві багато було бджіл і курей. Миску з кутею та узвар відносили на покуть, потім накривали кутю книшем, а на узвар ставили коровай. На цьому денні ритуальні дії закінчувалися, і вся сім'я чекала вечора.

Весь цей день всі домочадці, крім малюків, нічого не їли, бо це останній день Різдвяного посту. Всі чекали появи першої зірки на нічному небі. До святкової вечері на Святвечір люди надягали гарний одяг, спеціально приготовану для цього свята.

Весь день і вечір шостого січня не прийнято було йти з дому, ходити в гості, не можна нічого позичати. Вся родина повинна бути разом, а якщо хто до цього виїжджав з дому, то намагався до свята обов'язково повернутися. Перед початком Святої Вечері господар виголошував молитву, потім накладав кутю в нову макітру, додавав до неї мед і тертий мак, ставив макітру з кутею на стіл поряд з Книш та короваєм.

На столі в Святвечір завжди стояли дванадцять різних пісних страв. Зазвичай, крім куті та узвару, це були вареники, млинці, каша, борщ, рибні та грибні страви, голубці і пиріжки. Вечеря тривала протягом кількох годин. Потім господиня прибирала зі столу посуд, але кутя, узвар і ще деякі страви залишалися на столі для частування духів. Додатково ставили склянку чистої води, і залишали рушник.

Вечеря закінчувалася, але свято продовжувалося. Вся родина співала колядки, закликаючи в свій будинок гарний врожай, багатий приплід домашньої худоби і птиці, приємні, радісні події. Влаштовували цікаві ворожіння, наприклад, на стеблинках сіна, які знаходилися під скатертиною. Господарі роздавали подарунки, в першу чергу дітям, а потім і всім членам сімейства, а ті теж дарували господарям приготовані заздалегідь подарунки. Обряд дарування подарунків символізував побажання багатства і благоденства, а також демонстрував любов членів сім'ї один до одного.

Рано вранці, ще до світанку, ходили від двору до двору хлопчики-віншувальники. Вони віншували з привітаннями та поздоровленнями господарям. Існувала прикмета, що цього ранку першим в будинок повинен зайти чоловік або хлопчик, це обіцяло удачу на весь рік. Тому всі чекали хлопців і пригощали віншувальники солодощами, горіхами, фруктами і дарували їм гроші.

В наш час традиції Святого Вечора дотримуються більшістю людей і в селах, і в містах. Не всі ритуали пам'ятаються, але основні звичаї - зустрічати свято всією родиною, з хорошими думками і побажаннями, з подарунками та частуваннями, як і раніше живуть і шануються українським народом.

 

 

Начальник відділу

Герасимчук Надія Миколаївна

Адреса: 24400 м. Бершадь вул. Героїв України,11
Телефон: 
(04352) 21578,

(04352)24036, (04352)24092


E-mail:
rvk_bershad@vin.gov.ua

Січень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31