Дмитро Кулеба: Євроінтеграція сприяє залученню інвестицій в Україну, а “промисловий безвіз” - розвитку нашої промисловості


“Рух України до ЄС незворотний. Бо вибір був зроблений народом України, а не тим чи іншим політиком чи політичною силою. Не підтримувати євроінтеграцію - це йти проти волі народу України. Якщо подивитися на опитування, старі і нові, кількість людей, які підтримують європейську інтеграцію, стабільно зростає”, - зауважив Віце-прем’єр-міністр.

Дмитро Кулеба наголосив, що євроінтеграція сприяє розвитку української економіки, зокрема залученню інвестицій в Україну, а “промисловий безвіз” - розвитку української промисловості. Він висловив вдячність колегам з ЄС за успішне проведення Ради асоціації в Брюсселі у січні цього року. За його словами, команда українського Уряду повернулася звідти до Києва “нахтненною”, побачивши “бажання та волю наших  європейських партнерів просуватися вперед і прискорювати економічну інтеграцію та політичну асоціацію з Україною”.

“Україна та ЄС можуть багато досягти разом і зробити Європу сильнішою у світі, де триває дике змагання за ресурси та вплив”, - заявив він.

Участь у конференції взяв також Генеральний директор директорату Європейської комісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення Європейського Союзу Крістіан Даніельсон. Він відзначив позитивний прогрес євроінтеграції України, стабілізацію економіки, поступ у ключових реформах.

Коментуючи на брифінгу можливість укладення з Україною Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (Угода “АСАА” або “промисловий безвіз”), Крістіан Даніельсон заявив, що відповідна місія ЄС прибуде до України “у найближчі місяці”, аби почати оцінювати готовність законодавства та відповідальних інституцій до початку переговорів щодо “промислового безвізу”. 

Коментуючи відсоток виконання плану заходів з реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2019 році, який виявився нижчим за попередні роки, Дмитро Кулеба зазначив: “2019 рік був роком виборів, тому чимало процесів та реформ у нашій державі, природно, пригальмували під час переходу влади. Проте вже з осені новий Уряд взявся активно надолужувати темп на шляху євроінтеграції, і я переконаний, що ми побачимо відбиток цього “турборежиму” у подальших звітах та підсумках”.

Участь у конференції також взяли представники органів державної влади, Верховної Ради України, неурядових організацій, міжнародні партнери.

Віце-прем’єр-міністр звернув увагу присутніх на те, що 2019 рік став знаковим для європейської інтеграції нашої держави, адже Уряд вперше в історії офіційно вніс до Програми діяльності ціль досягнути економічних критеріїв членства у ЄС. Крім того, Уряд вперше відкрив громадськості доступ до “Пульсу Угоди” - онлайн-системи моніторингу виконання плану заходів щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Дмитро Кулеба зауважив, що завдяки цьому кроку євроінтеграція стала найбільш прозорою, вимірюваною та підзвітною громадянам державною політикою в Україні.

Серед нововведень нового Уряду також започаткування євроінтеграції в регіонах України,  аби надати громадянам з усіх куточків нашої країни доступ до інформації про нові можливості у рамках співробітництва з ЄС, максимально залучати їх до освітніх, наукових, культурних, ділових проектів та програм ЄС. Першим у травні 2020 року відкриється Офіс євроінтеграції у Херсоні. До 2024 року заплановано поширити географію євроінтеграційних офісів на інші регіони, передусім, східні та південні.

Кабінет Міністрів створив разом з Верховною Радою України спільну парламентсько-урядову платформу. Її "дорожня карта" включає список пріоритетних євроінтеграційних законопроектів для розгляду у Парламенті. Спільна нормотворча робота вже дозволила ухвалити понад 30 основоположних євроінтеграційних законів. Це зрушило процес реформ та забезпечило результат у багатьох сферах.

Серед основних досягнень, Дмитро Кулеба особливо відзначив довгоочікуване створення Вищого антикорупційного суду, перезавантаження НАЗК (якому надано доступ до всіх необхідних реєстрів), повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, ухвалення Виборчого кодексу. Створення Вищого антикорупційного суду  як одне з головних досягнень минулого року відзначив і Крістіан Даніельсон.

Віце-прем’єр також звернув увагу на запровадження інституту авторизованого економічного оператора, ухвалення закону про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи, впровадження програмного забезпечення для старту системи NCTS в Україні.

Він також заявив про значні позитивні зрушення у сферах захисту фінансових послуг, вищій освіті, сферах інтелектуальної власності, публічних закупівель, енергетики, енергоефективності, сільського господарства, рибальства, зауважив лібералізацію умов підприємницької діяльності й торгівлі послугами.

Водночас Віце-прем’єр-міністр звернув увагу і на галузі, у яких прогрес незадовільний і потребує прискорення. Такими є, зокрема, сфери статистики і обміну інформацією, державних фінансів, захисту прав споживачів.

Лібералізація торговельного режиму з ЄС призводить до зростання кількості українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів ЄС. У 2019 році 14 545 компаній постачали свою продукцію до єдиного європейського ринку, що склало майже 50% зростання з часу укладання Угоди про асоціацію. Збільшується кількість орієнтованих на Європу експортерів, які отримали статус уповноваженого експортера та можуть експортувати до ЄС без оформлення сертифікату EUR.1. На сьогодні таких підприємств вже 250.

Серед пріоритетів на 2020 рік, Дмитро Кулеба визначив інтеграцію у таких секторах як цифрова економіка, сприяння торгівлі, митне співробітництво та юстиція і внутрішні справи, а також подальші кроки у сфері технічного регулювання.

Крім того, Україна і ЄС домовилися в рамках Європейської зеленої угоди об’єднати "екологічні порядки денні", що дасть змогу спільно працювати над екологічними викликами, які стоять перед людством. Україна вже створила міжвідомчу робочу групу, яка напрацьовує конкретні пропозиції, як наша держава може стати невід’ємною частиною Європейської зеленої угоди.

Дмитро Кулеба висловив вдячність за допомогу ЄС та його держав-членів, і нагадав, що завдяки їй реалізуються сотні проектів розвитку транспортної інфраструктури, житлово-комунального господарства, підтримки малого і середнього бізнесу, енергоефективності тощо. Загальний обсяг фінансової та кредитної підтримки з боку ЄС у звітному році склав 1,5 млрд євро. Загальний обсяг міжнародної технічної допомоги на кінець 2019 року склав 385,7 млн євро.

З повним Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2018 році можна ознайомитися за посиланням.

Відеотрансляції з конференції можна переглянути на за цим посиланням.

Звіт про виконання Угоди підготували Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та експертів проекту ЄС «Аssociation4U».

 

 

 

https://www.kmu.gov.ua/news/dmitro-kuleba-yevrointegraciya-spriyaye-zaluchennyu-investicij-v-ukrayinu-promislovij-bezviz-rozvitku-nashoyi-promislovosti

Начальник відділу

Герасимчук Надія Миколаївна

Адреса: 24400 м. Бершадь вул. Героїв України,11
Телефон: 
(04352) 21578,

(04352)24036, (04352)24092


E-mail:
rvk_bershad@vin.gov.ua

Квітень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3