Подільська вишивка - одна з найскладніших і разом з тим оригінальних на Україні. Нею оздоблювали різноманітні речі побутового ужитку, але провідне місце їй належало у художньому оформлені традиційного народного одягу.
Для Бершадщини характерно оздоблення верхньої частини рукава. Класичною технікою вишивки для Бершадщини є низь чорного і червоного кольорів, хоча, трапляється в деяких селах, зокрема, в селі П’ятківка, низь зеленого кольору, які лягають густими насиченими лініями. Подібна до ткання, низь очевидно є однією з найдавніших технік вишивання. Сьогодні використовуються назви: «низинка», «низь», «низинка замкова», «низь поперечна», «низь повздовжня».Технікою низі вишивають тканини з вивороту і на лицевій стороні, як на негативі, узор має протилежний вигляд щодо розміщення кольорів. Виконуючи орнамент у техніці «низинки замкової», працюємо за принципом «низинки поперечної».
Процес вишивки ускладнюється тим, що широка смуга перехвату ниткою ділиться навпіл закріпкою, яка і мала у народі назву «замок». При виконанні «поперечної низі» голка ходить то вниз, то вгору, через кожну нитку основи. При виконанні «повздовжньої низі» голка ходить зліва направо і навпаки через кожну нитку основи. (із дописів Національного Музею українського народного декоративного мистецтва, в якому зберігаються зразки вишивки низзю із сіл Яланець, Устя та Вовчок Бершадського району)
Чорний колір вишивки в східних районах Поділля – домінуючий, у нього додають темно – вишневу нитку або ж у червоно – чорну гаму включають жовту чи зелену, як у нас на Бершадщині.
У вишивці низзю збереглася значна кількість геометричних мотивів, які своїм корінням сягають далеких язичницьких часів і стосуються аграрної символіки. Ромб з крапками, ромб з гачками, солярні значки ( свастика, розетки ), меандр. Для збирання сорочок часто використовувалися різні види змережувань та розшивок. Переважно, вони зроблені по всій довжині зʼєднання. Для комірів і манжетів застосовувалися збірки, рясування. Зразковим прикладом мистецької досконалості є розшиті «рясовані» коміри сорочок з села Війтівка Бершадського району.(«Вишиті сорочки Східного Поділля». Інна Єрмакова. Старший викладач кафедри журналістики Донецького Національного університету)
У 20-30-х рр. значного посилення в районах Вінниччини набуває рослинна орнаментація, поширеною стає проста і легка у виконанні техніка хрестик, урізноманітнюється гама кольорів.
В етнографічній колекції нашого краєзнавчого музею зберігаються більше 100 вишитих сорочок, більша частина з яких жіночі, вишиті переважно низзю та хрестиком, є декілька жіночих сорочок, вишитих гладдю та вирізуванням. При оздобленні сорочок використовувалися і інші техніки: поверхниця, кафасор, лиштва, вирізування, мережка «шабак».
