Ювілейний першовересень Кошаринецької ЗОШ


         Дорога в життя розпочинається зі шкільного порогу. І якою б не була ця стежина – довгою чи короткою, прямою чи  звивистою - світлим острівцем на ній є і завжди буде школа. Вона - той вогник, що впродовж усього життя зігріває душу кожного теплом і завжди радо відчиняє назустріч двері.
        1 вересня - не просто чергова календарна дата, а щорічний початок нового старту для всіх, хто має відношення до школи та навчання. День знань - це особливо трепетне свято: з морем квітів, щасливих усмішок, гарних побажань. Ось і Кошаринецька ЗОШ  І-ІІ ступенів свій першовересень відзначила урочисто та святково, адже свято Першого дзвоника співпало ще з однією важливою подією у шкільному житті - школі виповнилось 30. Такий вік закладу - це гармонійне поєднання досвіду та молодості. Адже школа - це не тільки будівля, насамперед - це дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це педагоги і ті, хто щодня переступають поріг, сіючи зерна доброго, розумного, вічного, й ті, кого вже немає сьогодні, але завжди вони живуть в пам’яті учнів та колег, і вчителі-пенсіонери, для яких найвища нагорода в житті - успіхи колишніх вихованців. Але найважливіше в нашій школі - її душа, яка, скільки б років не минуло, все одно залишиться молодою завдяки дзвінким дитячим голосам, якими будуть наповнюватися ці стіни.   
           Святкування ювілейного Дня знань відбулося у сільському будинку культури, який вмістив всіх бажаючих. Гарно оформлена сцена, урочиста частина свята, підготовлена  творчо працюючими педагогом-організатором  Марківською Т.Д. та учителем музики Плаксій О.А., натхненні виступи учнів  зробили свято теплим і зворушливим. Особливо значущим  став початок нового навчального року  для першокласників і їх батьків, хвилюючим і дещо сумним для дев’ятикласників. Безпосередність найменших школярів,  їхні справжні, не підроблені емоції, виконані ними пісні та продекламовані віршовані рядки  викликали щирі посмішки на обличчях присутніх і повернули в дитинство. А натхнений виступ майбутніх випускників, які за літо подорослішали, змужніли додав ноток смутку, адже зовсім скоро вони залишать дружну шкільну родину.
          Поринути у минуле, у свої спогади змогли всі, хто був присутній на святі. Слова вітання, подяки, побажань учням, вчителям, батькам, техпрацівникам, спонсорам, ветеранам педагогічної праці пролунали від директора школи Сорокопуд Н.Ф., яка вручила також подяки від колективу  за  участь у будівництві школи, зміцнення її матеріально-технічної бази, виховання підростаючого покоління. На знак подяки були вручені запашні короваї.
         Приємно було почути гарні слова та отримати  подарунки від гостей свята. Першим  виступив представник відділу освіти, фізичної культури та спорту, голова профспілкового комітету освітян району  Морочинський  М.К., який  вручив грамоту та подарував волейбольний м’яч з побажанням вчительській волейбольній команді відновити першість у районних змаганнях з волейболу.
        Щиро дякуючи від колективу школи за вагому матеріальну допомогу школі: новий паркан, сучасні фотоапарат та кольоровий принтер, посуд  та продукти харчування для їдальні, щорічну оплату послуг інтернету, матеріали для поточного ремонту школи, співфінансування  проекту з енергозбереження, подарунки до свят, ведучі надали слово постійному спонсору Царюку С.С., депутату районної ради, директору ПП «Промтехагросервіс». Сергій Станіславович привітав усіх присутніх, вручив шкільні набори  першокласникам з побажанням гарно вчитись і оголосив про подарунок на ювілей: сучасний комп’ютерний клас(8+1комп’ютер, принтер) з новими меблями, ремонтом, жалюзі.
         Гарні слова на адресу школи прозвучали й від депутата обласної ради Зарічанського В.А.  Він вручив всім школярам подарунки : учням 1-4 класів -шкільні набори, а учням 5-9 класів- шоколадки, а також подарував сучасний плазмовий телевізор. Варто відзначити , що  Володимир Анатолійович постійно надає допомогу школі: подарував принтер, закупив канцтовари, дає учням школи новорічні подарунки.
        Не залишається осторонь шкільних проблем сільський голова Токаренко С.М.,яка  традиційно завітала на свято з подарунками : книгами  першачкам і в шкільну бібліотеку. Щира вдячність також приватному підприємцю Крєстьяннікову М.М. за щорічну допомогу матеріалами для поточного ремонту та фермеру Танасієнко Ю.Я. за співфінансування  проекту з енергозбереження. У своєму виступі від імені батьків голова батьківського комітету Кравчук С.В. подякувала спонсорам за підтримку школи.
          Вчитель Будженко Л.В.,яка є очевидцем будівництва  школи, розповіла як усе було. Є в українській мові стародавнє слово «зачинальник» — людина, з якої починається гарна справа, добре діло, чудова пісня. В історії школи такими по праву можна назвати  директора школи Грицика Андрія Григоровича  та вчительку Грицик Ганну Павлівну, які звертались по допомогу до районних інстанцій щодо будівництва нової школи, адже стара була аварійною. Вагому роль у будівництві відіграла Глушко Людмила Тарасівна,  голова колгоспу. Завдяки вмілій організаторській роботі керівників за 9 місяців відчинила двері простора та затишна школа. Привести класи і коридори в охайний вигляд допомагали батьки  учнів. Та найбільше тепла своїх рук докладали вчителі та техпрацівники, які  фарбували,мили, чистили, шкребли усе до блиску, обладнували кабінети, щоб радісним гомоном, веселими усмішками дітвори, букетами різнокольорових квітів ожило 1 вересня 1987 року подвір’я новозбудованої школи.
        
        Після свята усі  зайшли до школи, щоб стати очевидцями перерізання  стрічки директором підприємства Сергієм Станіславовичем та директором школи Наталією Федорівною в честь відкриття нового комп’ютерного класу. Радості і подиву всіх присутніх , а особливо, учнів від побаченого не було меж: кабінет повністю змінений після ремонту,на вікнах стильні жалюзі, нові красиві столи та зручні стільці , а головне - вишикувались в ряд сучасні комп’ютери та ще й з навушниками. Слова вдячності за щедрий подарунок Царюку С.С. лунали з вуст кожного.
                    Школа в селі – це центр духовного життя, це святе місце гуманності, людяності, храм високої культури людських почуттів. Школа робить багато. Вона пом’якшує людське серце, облагороджує душу. І я сподіваюсь, що наша рідна школа ще довго буде жити, процвітати і зустріне ще не один ювілей. А всі , хто був учнями  Кошаринецької школи,час від часу повертайтесь до рідної школи, до рідного села, адже кожна людина повинна завжди свято пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння. А село і школа – невід’ємні один від одного.
            З ювілейним Днем знань тебе, рідна школо!

                                                       Наталія Сорокопуд                                                      
                                                       Директор Кошаринецької ЗОШ І-ІІ ступенів