Громадський музей композитора Р.А.Скалецького с.Михайлівка

Родіон Андрійович Скалецький – видатний композитор, фольклорист, педагог.
Бершадщинна багата на талановитих, розумних і працьовитих людей. Але є постаті, які своєю творчістю на віки прославили наш Подільський край і нашу Україну. До таких відноситься Родіон Андрійович Скалецький – один з популярних самодіяльних композиторів Вінничини, видатний фольклорист, педагог, учитель із широким діапазоном творчих інтересів та захоплень. Вся його творчість пронизана любов’ю до рідного краю, до пісні, до народних традицій та звичаїв.

Народився 23 листопада 1899р.  у мальовничому с.Михайлівка на Бершадщині. З 1908 до 1911р. навчався в Михайлівській початковій школі (тоді вона називалась церковно-приходською). У 1911р. закінчив   школу з похвальною грамотою.
Після чого вступив второкласну Ольгопільську школу Подільської губернії. У 1914р. Скалецького  було переведено до Степашської   второкласної школи, яку закінчив  у 1916р. Одержав добрі знання з  теорії музики, практичні вправи з сольфеджіо, навчання в хорі, в оркестрі – все це сприяло не тільки загальному музичному розвитку, а й створювало відповідний багаж знань для майбутньої праці вчителя.
Свою учительську діяльність Р.А. Скалецький почав з 16,5 років в селі Івашків, Чечельницького району в початковій школі.
Військову службу в Червоній армії відбував в 1921-1922рр. в кавалерійській дивізії відомого полководця Примакова на Хмельниччині.
У 1923р. він вступає до Одеського інституту народної освіти, під час навчання організовує студентський хор. Після закінчення інституту працював учителем історії, мови і літератури та співів в трудшколах, профшколах, технікумах, робфаках і керував хорами.
В цей час сталися зміни й в особистому житті,  1924р. він одружується з Надією Федорівною Кільчевською, 1926р. народилася донька Наталочка.

Працюючи в Тульчині, 7 років керував Тульчинською окружною співочою капелою ім. М.Леонтовича. В цей час Р.Скалецьким була складена перша збірка записаних, оброблених народних пісень, написано кілька власних творів.
Р. Скалецький з сім’єю з 1933р. по 1936р. проживав та працював в Курську.
Наступні роки  з 1941р. по січень 1943р. провів у Полтаві, але через важку хворобу, голод, холод був змушений з дружиною та донькою повернутися до батьків на Вінниччину.
В період з квітня 1944р. по 1958р. працював директором Михайлівської НСШ, учителем Ольгопільської СШ, викладачем мови,  літератури та керував хором у Вінницькому педучилищі, учителем ВСШ №2,3, де також керував хорами.
В цей час працюючи з хоровими колективами його творчі здобутки збагачувалися і перетворювалися в мелодійні струмки омузичених,  поетичних шедеврів на тексти М.Рильського, П.Тичини, В.Сосюри, М. Познанської, І. Неходи.

Одними з найбільших здобутків композитора були організовані ним хори у Вінницькому педучилищі та хор жіночої ВСШ №2, репертуар хорів складав понад 80 творів, серед яких і його власні.  У зв’язку з важкою хворобою 16 вересня 1954р.Р.Скалецького було прооперовано.
Одужавши, Родіон Андрійович одразу ж приступає до роботи в школі. З великою енергією і надзвичайним ентузіазмом береться за організацію хорів  і їх керівництво, натхненно займається творчою роботою. Консультує молодих композиторів-початківців Вінниччини.
Зі своїм хором Р.Скалецький відвідав м.Київ, для обміну досвідом. У 1955р. Скалецького було запрошено до м.Москви на Республіканську конференцію, де він читав доповідь по музвихованню, яку було нагороджену дипломом.
Працював методистом музвиховання у Вінницькому інституті удосконалення вчителів, а також у 1959р. його було обрано відповідальним секретарем Музичного хорового Товариства Вінницького обласного відділення.

В ці роки він опрацював та склав  кілька збірок: «Стелися барвінку»,   «Весілля», «Весняне коло», обробив два збірника народних пісень, написав кільканадцять  хорових творів на тексти  радянських поетів та на тексти  класиків української літератури, написав пісню про своє  рідне село Михайлівку на текст  свого земляка І.Палагнія,  написав музику до текстів обрядів: «Весілля на Поділлі», «Щедрий вечір», «Зустріч весни». Р.Скалецький був співавтором підручників «Методика співів», «Збірник пісень для учнів 5-8кл.».
Велику увагу в творчості Р.А.Скалецького займають пісні для дітей, малят, учнів молодших  і старших класів, у 1954 році вийшов авторський збірник «Пісні для дітей»  укр. і рос. мовами.

У 1970р. композитор залишає роботу та виходить на пенсію.
Композитор до останнього подиху переписував та давав лад своєму віковому ужинку, щоб довести до пуття і кожну ноту, і кожне слово. А в тому ужинку виявилось 598 творів, з яких 373 надруковано, а 225 – в рукописах.
Створені ним пісні виконують учасники художньої самодіяльності, а також професійні колективи.

За роки своєї творчої праці композитор написав близько 100 оригінальних творів, обробив багато народних пісень.
Частина його культурної спадщини зберігається у районному краєзнавчому музеї, крім того є його особисті речі: фото з сімейного архіву.

Успіх пісень Р.Скалецького, їх популярність, пояснюється
насамперед тим, що вони побудовані на народнопісенній основі, близькі за характером до народної мелодики, написані виразною, зрозумілою широким масам музичною мовою.
22 жовтня 1981р. Родіона Андрійовича і Надію Федорівну, літніх хворих людей - дочка і зять перевезли до себе в Київ. Намагалися створити їм всі умови для відпочинку, щедро віддавали батькам тепло і ласку своїх сердець.
  
Через 5 місяців, після тяжкої тривалої хвороби, 23 березня 1982 р. померла Надія Федорівна. Всій родині тяжко було переносити це сімейне горе. Але Родіон Андрійович особливо гостро переносив цю втрату. Не було дня, щоб він не згадував її, не сумував за Надією Федорівною - найдорожчою в світі йому людиною. Не сідав за інструмент, ніщо його не цікавило, життя для нього втратило свій сенс…
Лише згодом, зібравшись з силами, він ще взявся за творчість. Закінчив останню редакцію обробок народних пісень. Написав кілька дитячих пісень. Завершив свою улюблену « Пісню без слів» (Вокаліз), яку вважав своїм останнім подарунком дорогій дружині посмертно.

Помер Р.Скалецький 22 березня 1984р. від легеневої недостатності. Поховали його в м.Києві. на Лісному кладовищі, поряд з дружиною, яку він безмірно любив і надзвичайно глибоко поважав всі 57 років їх спільного прекрасного сімейного життя. 
Хто його знав можуть сказати: купався у піснях, щасливий, бо народився у сорочці. Він справді був щасливий, що народився в співочому краю, де можна було пісню за піснею, вінок за вінком вбирати в серце й записувати багатство народної творчості. 

Не забувають про талановитого земляка і в рідному селі Михайлівка, де з 1990р. працює музей Р.Скалецького, в якому зберігаються особисті речі композитора, його твори, рояль.
У Бершаді, біля музичної школи,  яка названа на честь Родіона Андрійовича Скалецького, відкрито пам’ятник нашому видатному земляку - композитору, диригенту, фольклористу, педагогу.